Неділя, 19.08.2018, 07:20
Вітаю Вас Гість | RSS

Сайт учнів Великоберезнянської школи

Форма входу
Міні-чат
Подiлитися
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Історія закладу

До середини століття на Великоберезнянщині не було жодної школи. Тільки у 1884 році у Великому Березному відкрили першу початкову школу з 4-річним навчанням. Варто зазначити, що після прийняття Закону Й. Етвеша - міністра культури і освіти Угорщини, загальноосвітні школи поділялися на:

- початкові народні;

- вищі народні;

- горожанські;

- вищі жіночі;

- учительські семінарії.

Початкова народна школа складалася з двох навчальних курсів: шестирічного (1-6 класи) та трирічного (повторний курс). Щоденну початкову школу повинні були відвідувати всі діти – від повних 6 років до 12 років. Усі діти після закінчення народної школи повинні були відвідувати так звані "повторні” школи, які працювали з жовтня до березня у вечірній час. У цих школах хлопцям прищеплювали любов до сільського господарства, а дівчата привчались до домогосподарства і ручної праці. Навчальним планом початкової школи придбавалось вивчення Закону Божого, розмовні та розумові вправи, писання та читання, граматика та рахування, описова географія батьківщини, історія, загальна історія і географія, вивчення громадських прав і законів, фізика, природознавство, співи, гімнастика (з оглядом на військові вправи ).

Зміст освіти, закладений у навчальних планах, програмах, був прийнятий велико угорським шовінізмом. Уже в початковій школі для національних меншин на вивчення угорської мови відводилось 18-24 години на тиждень, щоб протягом 3-4 років забезпечити мадяризацію учнів. З цією метою заборонялось говорити на рідній мові навіть на перервах.

Вершиною поширення мадяризацією був шкільний закон міністра культури та освіти графа Аппоні від 1907 року, який мав на меті знищити національну свідомість національних меншин, створити " етнічно один народ Угорщини, угорську націю ", заявляючи, що "кожен повинен був відчувати себе угорцем та дихати угорським повітрям, бо угорський хліб їсть ". А пізніше (1916 року) новим законом було замінено кирилицю латинським шрифтом.

За Сен – Жерменською угодою (вересень 1919 року) Закарпаття включено до складу буржуазної Чехословаччини. Підкарпатська Русь (офіційна назва краю) одержала від Угорщини тяжку освітньо – культурну спадщину. Майже всі учителі у Великому Березому було звільнено. У жахливому стані знаходились шкільні приміщення. Адже під час війни були зайняті військами не лише окремі класи, а й школи. У школі не було підручників, шкільного обладнання, книг для позакласного читання. З цих та інших причин у 1923 – 1924 роках близько 25 тисяч дітей Верховини залишилось поза школою.

Із входженням із складу Чехословаччини Закарпаття отримало кращі умови і для розвитку наукових досліджень. Ідеї демократизму, пропаговані президентом Т. Г Масариком, позитивно вплинули на процес духовного відродження закарпатських русинів. Охоплені почуттям національної гідності, вони потяглися до пізнання своєї історії, витоків духовності і джерел національної культури, активно включалися у наукові розробки.

Потрібно зазначити, що Чехословацький уряд Масарика дбав про розвиток шкільництва дещо більше, ніж буржуазний режим Угорщини. Проводилася акція Масарика, завдяки якій будувалися нові школи, розроблялася освітня політика щодо національних меншин, здійснювалась підготовка вчителів. І це позначилось на поліпшенні справ у шкільництві: "1 вересня 1922 року почала правильна наука в тутешній школі "- читаємо ми в " Шкільній хроніці " 1922 – 1937 років, що велася директорами горожанської школи Великого Березного. На той час школа налічувала 81 учня. Великий Березний мав дві школи: Державна Народна школа та Державна горожанська школа. Процес в галузі освіти чітко позначився і на розвитку системи неповної середньої школи, яка називалася горожанською школою. Навчання у них супроводжувалося після 5-го класу початкової школи і тривало чотири роки. Школи готували нижчих службовців, обслуговуючий персонал для торгівлі і т.д. Система горожанських шкіл мала добру основу ще з австро-угорських часів, але під час чехословацького панування набирала національно-патріотичного характеру. Завдяки добровільним пожертвуванням та Чехословацькому хресту "нужденним” дітям в школах надавались новорічні подарунки, взуття, одежа.

Після війни школа була у приміщенні, де зараз знаходиться гімназія. Сучасне приміщення було збудоване у 1972 році. В ньому є сорок два навчальні кабінети, два сучасні комп’ютерні класи,інтерактивний кабінет хімії, велика бібліотека, спортзал, актовий зал, їдальня, спортмайданчик, стоматологічний кабінет.

У школі навчається 491 учень. Є 23 класи, середня наповнюваність яких становить 20 учнів. Працює 60 вчителів. З них мають:

- звання «Старший вчитель» - 12 педагогів;

- спеціаліст вищої категорії - 17 педагогів;

- спеціаліст І категорії - 16 педагогів;

- спеціаліст ІІ категорії -6 педагогів;

- спеціаліст - 21 педагог.

Пошук
Календар
«  Серпень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архів записів
Опитування
Хто відвідував наш сайт?
Всього відповідей: 26
Ми ВКонтактi

Великоберезнянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів © 2018
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz